Вторник, 02.03.2021, 09:57






kghcv
Погода
Погода
Ресобрнадзор
Мини-чат
Меню сайта
Календарь
«  Май 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Блог

Головна » 2015 » Май » 22 » Устный журнал "Мой товарищ учебник"
05:17
Устный журнал "Мой товарищ учебник"

Мета : ознайомити дітей за допомогою музики з історією виникнення першої книги «Буквар»; розширювати уявлення учнів про значення книг, підручників у житті людини; сприяти розвитку допитливості,інтересу до книжок, для пошуку відповідей на запитання; формувати читацькі смаки; повторити правила поводження з книгою; виховувати любов та дбайливе ставлення до книжок, підручників.

 

Обладнання : плакати з народними прислів’ями та приказками про книгу, виставка підручників, науково – пізнавальної, музичної, художньої літератури, плакати з написом теми заходу та девізом.

 

Хід свята ( до святково прибраної зали під веселу музику заходять учні).

В е д у ч а

В кожнім домі, в кожній хаті

У містах і на  селі –

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час !

Сторінка  перша «Подорож у минуле»

В е д у ч а. Всюди поруч з нами книжки або підручники. Книга – наш друг і порадник. І навіть уявити важко, що давним  – давно на землі не було книжок у сучасному вигляді, бо люди ще не вміли їх виготовляти. Сторінками найдавніших книг були каміння, стіни печер, вояцькі щити, посуд. Писали на всьому . Згодом люди додумались писати на глині , яку потім сушили і випалювали на вогні. Та чи багато напишеш на сторінках – цеглинах? До того ж ці  книги важкі і незручні. Коли б, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав дві – три такі «книги», йому потрібен був би …віз. З часом стали виробляти зручні й легкі книги з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку  книжку виготовили у старовинному грецькому місті Пергама – через те папір зі шкіри і назвали пергаментом. Але вони були дуже дорогі. На виготовлення однієї книги потрібні були шкіри цілої череди телят. Отож люди шукали, із чого ж виготовляти книги, щоб вони були дешевші та простіші.

            В Африці вдовж річок є густі зарослі болотяної рослини – папірусу. Спочатку його використовували лише для будівництва. А згодом додумались так обробляти волокна рослини, що почали виготовляти з них папір.  Відтоді з’явилися книжки, точніше – сувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі «книги» ламались і розсипались.

            Справжній папір, що на ньому пишуть і сьогодні, з’явився  дві тисячі років тому. Тоді й почали у багатьох країнах писати на папері,саме писати, бо книги були рукописними і  одну книгу переписували, траплялося, кілька разів.

Минуло ще багато років, поки з’явилося книгодрукування. У нашій країні це сталося у ХVI столітті.

1 – й учень. Безмежна сила книжки. Без неї людина – сліпа. Книжка ж відкриває великий світ.

2 – й учень. Діти! Назвіть , будь ласка, першу книгу для навчання грамоти. Вірно. Перша книга «Буквар». А що це слово означає?. Давайте звернемося до словника М.Ожегова. Зачитує  «Буквар – книга для початкового навчання грамоті». Будь ласка, ознайомтесь з  різними видами букварів.( презентація).

Ведуча. П’ятсот  років тому в місті Львові вчений, педагог Іван Федоров надрукував першу абетку і буквар. То була невелика книжечка, всього сорок сторінок, але з великою любов’ю вона   прикрашена орнаментом, дорогоцінними каменями.  Ці букварі збереглися і до нашого  часу. Їх можна побачити в музеях. У давнину книгу прикрашали, як наречену. Сторінки прикрашали малюнками неймовірної краси. Палітурки робили з м’якої шкіри. На обгортках розміщали дорогоцінне каміння , золоті, срібні застібки. І не дарма говорять що, книжне слово в перлинах ходить. Книги того часу коштували дуже дорого. Мати бібліотеку з чотирьох – п’яти книжок означало володіти великим багатством, якому заздрили. Одну книгу можна було поміняти на цілий табун коней, стадо корів, або купу соболиних шуб.

Пісенька по буквар.

(сл.Г.Бойка, муз.РОжавської)

Зелено. Зелено. В нашому дворі.

Яснеє сонечко світить у горі.

Яснеє сонечко дивиться в віконечко,

Узяли у руки ми наші букварі.

Я – розумний Букварик!

Все про себе знаю

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю.

Я – щасливий букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Сторінка   друга  «Прислів’я  та  загадки про книгу»

«Книги читати – усе знати», «Книга – твій друг», Книгу читай, розуму набирай» і т.д.

З якого твору?

«Рано в ранці на світанку умиваються каченята, мишенята, і жучки і павучки»(Мийдодір);

«Шкарлупка грецького горішка була їй колискою, голубі фіалки – периною, а пелюстки троянд – ковдрою» ( Дюймовочка);

« Не полечу з вами : як була я в лужку, виломила ніжку, а ви полинули, мене покинули» (Кривенька качечка);

«От дід зробив човника та срібне веселечко, спустили на річку –   він і поплив» ( Івасик – Телесик);

«Битий небиту везе» ( Лисичка –с сестричка і вовк панібрат);

«Котику – братику, несе мене лисичка, по каменю – мосту, на своєму хвосту» ( Котик та півник).

 

З а г а д к и.

Хто говорить мовчки?(Книга);

Не думає, не гадає, а інших навчає.(Книга);

З а п и т а н н я.

Як звали трьох мушкетерів ? ( Араміс, Атос, Портос);

Як називається зібрання творів Т.Г.Шевченка ( «Кобзар»);

Як звали чоловіка який жив на даху? ( Карлсон);

Як звуть  найвідомішого лікаря всіх тварин ? ( Айболить)

Про кого йдеться : « За три копи куплена?»( Про Козу – Дерезу).

З а к і н ч и т и    п р и с л і в ʹя

Книга вчить, як на світі …(жить);

З книгою жити – вік не …(тужити);

Сторінка третя «Сторінками підручника»

В е д у ч а. Діти навчаються –і книжки з ними йдуть до школи, переходять з молодшого класу до старшого класу. І називаються вони підручниками.

Підручники – дружній та мудрий народ. Все можуть зробити, про що не попросиш. Можуть завітати разом з учнями на сто років у майбутнє чи назад  на сто років – у історію нашої країни, можуть на Місяць доставити у найшвидшій ракеті, познайомити з найяскравішими зорями, можуть показати підводне царство і підземні сховища, повні скарбів, підручники поведуть у похід місцями боїв, вони вчать бути сміливими, добрими, милосердними.

( Звучить музика. З’являється дівчинка, яка тягне за собою портфеля)

Софійка. І що їм від мене потрібно? Мало того, що кожного дня двійки ставлять, так сьогодні ще й усі підручники відібрали : бачте, я не вмію їх зберігати. А навіщо їх берегти? Адже книжки такі нудні та нецікаві. І без них проживу!

(Музика. З’являється Ґава. Софійка лякається. Ґава співає пісню «Нагружать все більше нас стали…).

Софійка.(підходить обережно) Ти хто? І чого підглядаєш за мною?

Ґава. Як – то хто? Я та Ґава, яку ти сьогодні  ловила на всіх уроках і таки впіймала. Та так впіймала, що я від тебе ні на крок не відійду. Буду твоєю тінню, люблю нечепур та лінивців. Карр!

Софійка. І що ми з тобою робитимемо?

Ґава. Нічого не робитимемо! З ранку до вечора розважатимемося – більше інчого!

Софійка. Оце добре! А де ж житимемо?

Ґава. Та де завгодно! Поглянь, який світ широкий. Місця вистачить всім. Пішли!

( звучить музика). ( з’являються дерева, на гілках яких висять пошматовані підручники, зошити, хлібне і залізне дерево)

Софійка. Ой, що це?

Дерева. Ти не знаєш, куди забрела? Це густі, непрохідні хащі твоїх власних помилок?

Ґава. Ха! Карр. Ліс помилок! Як цікаво!

Софійка. Що тут цікавого? Мені страшно.

Дерева. Нічого страшного! Просто весело! Розважайтесь!.

( Весела музика. Музика переривається. Виходять півтора козака)

Ґава. ( мовчки сіпає Софійку і перелякано показує) Карр. Я – я – я бо – бо юся!.

Софійка.( підходить). Пробачте, ви що, живі ноги?

( ноги похитались зі сторони в сторону)

Ґава . Не підходь! Це погані ноги. Вони втекли від свого господаря! Порядні ноги так не роблять!.

Софійка. ( до Козака). Його що, трамвай переїхав?

Козак. Він був таким самим козаком, як і я. І не трамвай його переїхав, а ти, Софійко, сама, власною персоною відрізала йому половину тулуба!

Софійка. Неправда! Нікого я не перерізала!.

Козак. Як – то не перерізала? Ану згадай задачу : 4 козаки поїхали на волах за сіллю 10 кілометрів шляху за 4 дні. Ти спочатку відняла від кілометрів козаків, а потім поділила. І ось що вийшло : півтора козака.

Софійка. Ой ,відчепись! Навіщо їхати волами за сіллю, коли її можна купити кожному магазині.

Ґава. Молодець, Софійко!

Козак. Якщо ти така вперта і хочеш виправити свої помилки в розв’язанні задачі, я дарую тобі ці ноги. Нехай вони завжди будуть з тобою.

Софійка. Навіщо вони мені? Що я буду з ними робити?

Козак. Як то що? Годувати, одягати, спати вкладати. Самі вони тепер цього зробити не зможуть.

Софійка. Не треба мені ваших ніг, не хочу!

(звучить музика, з’являється Фея)

Софійка. Ти хто?

Фея. Я – Фея правильна відповідь. І подякувати ти мені можеш лише тоді, коли перестанеш допускатися помилок. А для цього перш за  все необхідно вилікувати підручники, що зажурені і нещасні лежать на полицях Книжкового лазарету у Урочищі заплаканого Підручника. Попереджаю : дорога туди небезпечна. Якщо боїшся – краще назавжди залишайся в Хащах Власних Помилок.

Софійка. Е, ні ! Досить! Показуй дорогу!.

ФЕЯ. Перш ніж рушати в дорогу – позбудься своїх Гав.

Ґава. Мене? Ой, не треба! Я теж передумала бути зловредною. Не кидай мене, Софійко!

Фея. Але , товаришувати з Гавою, Софійка не зможе дати жодної правильної відповіді!.

Ґава. Люба Феє! Ви ж чарівниця! Допоможіть мені! Я не хочу бути Гавою!

Фея. Ну, що ж ! Кожен може добитися успіху і змінити своє життя, якщо захоче. Вирушайте в путь, а там побачимо. Ось вам чарівний клубок, він покаже дорогу.

(звучить музика , з’являються пірати.)

1-й пірат . Гей, ви полундра! Чого тут вештаєтесь?

2-й пірат. І чи не знаєте, де знайти мішок золота? Кого б тут пограбувати?

Піратка.  А може ви підкажете, де скарб знайти?

Софійка. Вибачте, але ми не знаємо. Ми взагалі – то йдемо книжки з біди визволяти.

1 – й пірат. Книжки ? Так це ж і є скарб! Раніше в цих місцях жили князі. Багато коштовностей мали. І першу друкарню в Київській Русі заснував князь Ярослав Мудрий. А його бібліотека чого варта!?

2 – й пірат. Грабувати потрібно, а не шукати. Пхе ! Книжки! Кому потрібне все це зараз?

Піратка. О, всемогутній Нептун! Послухай, що базікає цей  невіглас! Я проверчу в твоїй голові дірку величиною з  Австралію, якщо ти не замовкнеш! Та чи знаєш ти, що слово «бібліотека2 – грецького походження і означає «сховище книг»?

1 – й пірат. А найбільшою бібліотекою в стародавньому світі вважалась бібліотека в Єгипетському місті Александрія. ЇЇ називають одним із семи чудес світу.

2-й пірат. Чого репетуєте? Так би і сказали, що книжки – це величезний скарб. Ось як заробимо за їх мішок золота! Класно буде! Йдемо грабувати!.

Ґава. Е ні!. Я вже грабувала блискучі предмети, залітаючи через кватирки до кімнат людей, мало без крил не лишилася!. Більше не хочу і Софійці не дозволю, бо ми виправляємося.

Піратка. Все! Зв’язуйте їх. Нехай тут відпочинуть. А ми викрадемо всі книжки.

( пірати біжать, «ноги» намагаються розв’язати дівчат, але не виходить. «Ноги» вибігають і приводять Ведмедя)

Софійка. Ось і смерть наша прийшла.

Ведмідь. Та ні , не смерть, а порятунок..Побачив я що ви виправляєтесь і вирішив допомогти. Біжіть, наздоганяйте розбійників, щоб вони не встигли біди накоїти.

( всі біжать. Звучить музика. Раптом музика стихає і чути плач і стогін. Виходять шкутильгаючи пошматовані книжки.)

Читанка.

Ох, ви буквочки мої розмальовані,

Ви сторіночки мої пошматовані,

Навтішалася з нас Софійка досхочу!

Природознавство.

Всі малюнки Соня з мене вчора вирізала.

А на схемах різні букви понаписувала.

Як природи я тепер дітей навчу?

Математика.

Цифри в прикладах зробилися вусатими,

Кілометри замінилися кілограмами,

Про задачі я вже зовсім мовчу.

Художня книжка.

У нашої Софійки

Книги найбрудніші,

Всі вони патлаті,

Порвані, горбаті,

Ну, нема на нас лиця:

Без початку , без кінця.

Палітурки, як ганчірки.

Всі книжки ридають гірко.

Софійка. Вибачте мене, любі книжечки, я більше не буду!

Ґава. Згадай! Нам розповідали, як лікувати книжки Відкриємо книжкову лікарню!

Папір. Бідні мої понівечені книжечки, хто ж вам заподіяв стільки лиха? Сам я вам не допоможу. По ножиці побіжу.

Ножиці.

Шкода мені тебе, книжко гарна,

Хтось понищив сторінки твої намарно,

Допоможу тобі, щоб гарна

Ти стала знову,

Щоб вела з дітьми розумну розмову.

Але без клею не обійтись.

Агов, Клею, не стрибай!

До нас біжи, допомагай!

Клей.

З ніжки на ніжку стрибаю,

Книжки лікувати допомагаю.

Всі дірочки, всі сторіночки

Приведу до порядку.

Буде ця книжечка мати

Мій слід на згадку.

Та, щоб все довести до ладу

Я ще по гумку піду.

Ходи, Гумко, не лежи.

Нам книжечку лікувати допоможи.

Гумка.

Я – Гумка.

Та хочу вам сказати

Щоб всі ці неподобства

Не сміли більше писати,

Щоб наша книжечка стала ще гарніша,

Треба покликати Обгортку,

Ходи, Обгортко, не лежи,

Книжку обгорнути допоможи!

Обгортка.

Я така гладенька, блискуча і ніжна,

Ця книжка зі мною буде, мов царівна.

Я оберігаю всі книжки нас віті.

Тому обгортайте свої книжки, діти.

Але для повного порядку

Книзі потрібна ще й закладка.

Агов, закладко, не лежи

Нашій книжці допоможи.

Закладка.

Я  дуже потрібна, друзі, вам.

Нелегко без мене книжечкам.

Бо діти сторінки обривають,

Якщо мене в книжку не закладають.

Ось я до тебе ,книжечко, притулюся,

Не раз при читанні тобі знадоблюся.

Софійка. Люба книжечко, вибач. Я зрозуміла, що книжки це скарб.

Фея. Скарбу книжках дійсно безцінний, бо золото добувають із землі, а знання, де  їй  можна здобути? Правильно, з книг!

Ведуча. Дорогі діти!  Ми з вами  перегортаємо останню сторінку нашого журналу. Бажаю вам приємних зустрічей з  мудрими книжками, підручниками, які навчать вас виконувати домашні завдання тільки на 10 – 12 балів, рости чемними, добрими, ввічливими.

Шануйте, бережіть, любіть  книги!

Читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги.

До побачення!

Категорія: Бибилиотека | Переглядів: 429 | Додав: ARAKIL | Теги: библиотечный урок | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Все смайлы
Код *: